Queen’s Park

Queen’s Park — перший муніципальний парк Канади й земля, з якої керують провінцією

Двадцять гектарів дубового намету, огорнутих довкола палацу з рожевого пісковику: Queen’s Park — це водночас найстаріший публічний парк такого штибу в країні, передній газон парламенту Онтаріо, музей канадської політичної скульптури просто неба й місце, куди йдуть торонтці, коли хочуть бути почутими. Назва відірвалася від географії — коли канадська газета пише, що «Queen’s Park оголосив», ідеться про уряд Онтаріо, а не про купу дерев. Але дерева тут головні. Парк освятили 1860 року, ще до появи країни, якою він тепер допомагає керувати, і його північна половина досі лишається простим, щедрим, затіненим газоном посеред щільного даунтауну, оточеним University of Toronto й перетнутим цілий день студентами, велосипедистами, собачниками, туристичними групами та час від часу дуже гучною демонстрацією.

Родзинки

• Ontario Legislative Building — «Pink Palace», масив у стилі річардсонівської романіки за проєктом Richard A. Waite, розпочатий 1886 року й урочисто відкритий 4 квітня 1893-го. Характерний рожевий колір дає пісковик із долини Credit River і з-під Orangeville; приблизно 10,5 мільйона цеглин за цим каменем виготовили в’язні торонтської Central Prison, а вся споруда обійшлася близько 1,25 мільйона доларів.
• Кінна статуя короля Edward VII — робота Sir Thomas Brock, завершена 1921 року й відкрита в Делі 1922-го. Після здобуття Індією незалежності її демонтували й залишили на зберіганні за містом, а потім перевезли до Торонто й повторно встановили тут 1969 року. Сам парк 1860 року освятила та сама людина — тоді дев’ятнадцятирічний принц Уельський.
• Ontario Veterans’ Memorial — 30-метрова гранітна стіна на південному газоні за проєктом Allan Harding MacKay разом із ландшафтним бюро Phillips Farevaag Smallenberg, відкрита у вересні 2006 року. У камені лазером витравлені фотографічні зображення, що простежують канадську військову службу від рейдів феніїв і далі, а бронзові написи створили романістка Jane Urquhart та історик Jack Granatstein.
• Колекція монументів — на території понад тридцять пам’ятників, читабельна хронологія того, що саме провінція вирішувала увічнити й коли: Canadian Volunteers Monument 1870 року, George Brown 1884-го, Sir John A. Macdonald 1894-го, монумент Північно-Західного повстання 1895-го, Oliver Mowat 1905-го, John Sandfield Macdonald 1909-го, меморіал 48th Highlanders 1923-го й William Lyon Mackenzie 1940-го.
• Статуя Al Purdy — встановлена 2008 року: поет сидить на камені з розгорнутою книжкою на коліні. Це перша особа, вшанована в Queen’s Park, яка не була ані політиком, ані монархом, — і це чимало говорить про попередні 148 років колекції. Статуя королеви Елизавети II з’явилася на території 2023 року.
• Дуби — первісний ліс тут складався з сосни Веймутової, дуба червоного й дуба білого, і вцілілий дубовий намет досі надає північній половині парку масштабу й затінку, яких не має жоден новіший парк даунтауну. Європейські декоративні види нашарували в дев’ятнадцятому столітті.

Що всередині

Насправді це два парки під однією назвою, розділені проїзною дорогою: північна частина — міська паркова земля під опікою Toronto Parks, а південна тримає парламент і утримується провінцією. Довкола всього комплексу замикається півкругла дорога.

• Великий відкритий газон під дорослими деревами в північній половині з петлястими асфальтовими доріжками, якими безперервно ходять і бігають.
• Формальна територія в південній половині — підстрижені газони, сезонні квітники й монументальний обхід довкола парламенту.
• Лавки по всій території, а також розсип меморіальних посадок і присвят, накопичених за 160 років.
• Безкоштовні екскурсії всередині Legislative Building: зала засідань, парадні сходи, різьблений камінь і дерево.
• Кампус St. George при University of Toronto тисне з трьох боків, а Royal Ontario Museum — за хвилину ходу від північно-західного кута.
• Головний майданчик протестів Торонто: південний газон і сходи парламенту приймають мітинги, віче й марші майже щотижня.

Чим зайнятися і для кого

• Мандрівникам по історії та політиці — одна рівна прогулянка дає вікторіанську будівлю парламенту, півтора століття публічних монументів і діючий осідок влади, і все це безкоштовно.
• Шанувальникам архітектури — будівля Waite — найкраща річардсонівська романіка в місті, а внутрішня екскурсія — єдиний спосіб як слід побачити залу, мозаїки й різьблення.
• Гостям і студентам університету — парк є зеленим серцем кампусу St. George і природним місцем пообідати, почитати чи зрізати шлях між факультетами.
• Бігунам і власникам собак — петля північного газону — одне з дуже небагатьох м’яких, затінених і вільних від транспорту кіл у центрі міста.
• Мисливцям за осінніми барвами — дубовий намет жовтіє пізніше й тримається довше за клени в інших районах, і рожевий камінь під жовтим листям — найкращий кадр центрального Торонто в жовтні.
• Усім, хто хоче бути почутим — саме тут протестує Онтаріо, і спостерігати, як демонстрація збирається на південному газоні, — швидкий курс провінційної політики.

Як дістатися і практичне

Queen’s Park лежить у верхній частині даунтауну, затиснутий між кампусом St. George при University of Toronto й діловим коридором Bay. З транспортом простіше нікуди: лінія 1 Yonge–University огинає парк, станція Queen’s Park розташована просто під його південним краєм, а Museum — на північно-західному куті; останню перебудували 2008 року, оформивши колони платформи за мотивами колекцій Royal Ontario Museum. Станції Wellesley і St. George — за кілька хвилин ходу, а трамвай 506 Carlton проходить із південного боку. Вхід до парку безкоштовний, без воріт і квитків; діє стандартний графік міських парків Торонто із нічним закриттям. Сама будівля парламенту пропонує безкоштовні екскурсії, але вхід проходить контроль, потрібен документ, а розклад змінюється, коли палата засідає, — перевіряйте заздалегідь. Закладайте пів години на північний газон, годину на уважний обхід монументів і ще годину, якщо берете екскурсію будівлею.

Коли відвідати

Весна — вітрина: формальні клумби парламенту саджають саме заради неї, довкола університетських корпусів розкриваються магнолії, а дуби розпускаються достатньо пізно, щоб дати кілька тижнів світла на землі. Літо — парк у найкориснішому вигляді: глибока тінь опівдні, коли решта даунтауну плавиться, студенти на газоні, активність довкола парламенту на Canada Day і довгі вечори під наметом крон. Осінь — привід приїхати спеціально: дуби беруть важку бронзу й червінь і тримають листя аж до листопада, а рожевий пісковик на цьому тлі дає найкращу композицію в центрі міста. Зима оголює все до конструкції — голі дубові гілки, сніг через увесь газон, низьке сонце, що ковзає різьбленим фасадом, — і саме тоді будівля в підсвітці, віддзеркалена від снігу, найбільше схожа на той вікторіанський вияв упевненості, заради якого її й будували. Доріжки чистять, екскурсії працюють цілий рік, а натовпи зникають повністю.

Цікаво знати

Земля не належить ані місту, ані провінції у власності. 29 серпня 1858 року University of Toronto здав її в оренду на 999 років, а 11 вересня 1860-го Edward, принц Уельський — майбутній Edward VII, тоді дев’ятнадцятирічний і в розпалі гучного північноамериканського турне — урочисто освятив її як перший муніципальний парк Канади. Назвали парк на честь його матері, королеви Вікторії. Південна частина відійшла уряду Онтаріо 1886 року, і того ж року архітектурний конкурс на нову будівлю парламенту завершився одним із найпримітніших епізодів канадської архітектурної історії: Richard A. Waite, архітектор американського походження, запрошений оцінити конкурсні роботи, визнав жодну з них неприйнятною — і замовлення дістали йому самому. Будівництво тривало з 1886 року до урочистого відкриття 4 квітня 1893-го, хоча оздоблювальні роботи тягнулися до 1909-го. У вересні того року серйозна пожежа знищила західне крило, і ремонт тривав до 1912-го. Рожевий пісковик дав будівлі стійке прізвисько Pink Palace; її західний фасад потрапив на обкладинку альбому Rush «Moving Pictures» 1981 року. Сьогодні споруда в біді: азбест, свинцеві труби, застаріла протипожежна система й зношена інженерія змусили провінцію планувати повну реставрацію, яка потребуватиме закриття будівлі приблизно на десятиліття й коштуватиме, за прогнозами, понад мільярд доларів; старт перенесли з 2026-го щонайменше на 2028 рік. Парк довкола постарів значно гідніше: первісний масив сосни й дуба порідшав, але дуби вистояли, і північний газон — по суті той самий відкритий, нічим не зайнятий простір, на який 1860 року ступив принц Уельський.

Поради відвідувачу

• Обходьте монументи петлею, а не вихоплюйте навмання — рух південною територією за годинниковою стрілкою веде вас приблизно в порядку встановлення, від Volunteers Monument 1870 року до статуї королеви Елизавети II 2023-го.
• Внутрішня екскурсія безкоштовна, але графік будівлі змінюється, коли парламент засідає; уточніть час заздалегідь і візьміть документ, бо вхід проходить перевірку.
• Приходьте в північну половину по тишу, а в південну — по видовище: вони відчуваються як різні парки, і більшість гостей так і не переходить дорогу, щоб побачити обидва.

Питання й відповіді

Чи безкоштовний Queen’s Park? Так. Це відкрита публічна паркова земля без плати за вхід, а екскурсії всередині Ontario Legislative Building також безкоштовні, хоча вхід до будівлі проходить контроль.

Чому він називається Queen’s Park? Його назвали на честь королеви Вікторії при освяченні 11 вересня 1860 року. Оскільки на південній частині стоїть парламент Онтаріо, назву тепер вживають як скорочення для самого уряду провінції.

Це справді перший муніципальний парк Канади? Саме так його освятив 1860 року Edward, принц Уельський, і формулювання закріпилося. Землю орендували в University of Toronto на 999 років за угодою від 29 серпня 1858 року.

Чи можна зайти всередину Legislative Building? Так. Безкоштовні екскурсії охоплюють залу засідань і головні публічні приміщення, але час залежить від того, чи засідає палата, а відвідувачі проходять контроль, тож перевіряйте розклад і майте при собі документ.

Чому парламент рожевий? Зовнішня стіна — пісковик із долини Credit River і з-під Orangeville, який має природний рожевий відтінок. Прізвисько Pink Palace тягнеться за будівлею від самого відкриття 1893 року.

Чия статуя вершника? King Edward VII, робота Sir Thomas Brock, відкрита в Делі 1922 року, знята після здобуття Індією незалежності й повторно встановлена в Queen’s Park 1969-го. Це та сама людина, яка юним принцом Уельським освятила парк 1860 року.

Скільки часу потрібно? Пів години на північний газон, година на уважний обхід монументів і ще приблизно година, якщо додати екскурсію будівлею. У поєднанні з Royal Ontario Museum на північно-західному куті виходить легка половина дня.

Парком опікується місто чи провінція? Обидва. Проїзна дорога ділить його: північна половина — міська паркова земля під Toronto Parks, а південна, з парламентом і більшістю монументів, — провінційна.

Чи варто приходити взимку? Дуже. Сніг на відкритому газоні, оголена структура дубів і низьке сонце на різьбленому пісковику роблять зиму найфотогенічнішим сезоном, доріжки чистять, а екскурсії тривають цілий рік майже без черг.