Зелена зона Торонто (Greenbelt), також відома як Зелена зона великої золотої підкови, – це близько 800 000 гектарів захищених природних територій та сільськогосподарських угідь, що охороняються від урбаністичної забудови. Ця аграрна розробка розташована в одному з найбільш густонаселених регіонів Канади та охоплює не лише територію Торонто, але й Гамільтон, Міссісогу та Оквілл. Цей природний «пояс» простягається від озера Райс на сході до річки Ніагара на заході, зберігаючи не лише родючі землі, але й важливі екосистеми, включно з лісами, озерами та середовищем для рідкісних видів тварин. Саму зону заснували ще у 2005 році. З того моменту вона стала важливим кроком для збереження природної спадщини та боротьби з урбанізацією. Далі на toronto.name.
Історія створення та значення Зеленої зони
Ідея створення Зеленої зони бере свій початок у 1960-1970-х роках, коли зростала обізнаність про важливість охорони навколишнього середовища. Ключовим моментом у її створенні стало введення в 1973 році Закону про планування та розвиток Ніагарського уступу, який мав на меті забезпечити сумісність будь-якого розвитку в цьому регіоні з природними умовами. Інші важливі етапи сталися у 1990 році, коли Ніагарський уступ був оголошений Світовим біосферним резерватом ЮНЕСКО, а також у 2001 році, коли 190 000 гектарів Морани Оук Ріджес, важливої для забезпечення чистої води для жителів Онтаріо, були захищені законом.
Розвиток сільського господарства та економічний вплив
У 1990-х та на початку 2000-х років, коли населення Торонто збільшилося на понад 1 мільйон людей, почала швидко розвиватися забудова та комерційні проєкти. 28 лютого 2005 року прем’єр Онтаріо Далтон Макгінті підписав Закон про Зелену зону, який забезпечив постійну охорону 800 000 гектарів землі від урбанізації та спроб розвитку, включаючи Ніагарський уступ, Морани Оук Ріджес та понад 404 000 гектарів сільськогосподарських угідь. Водночас була заснована Фундація Зеленої зони, яка активно сприяє розвитку сільського господарства, екології та туризму в цьому регіоні через освіту, надання грантів і встановлення сотень дорожніх знаків.
Зелена зона не лише забезпечує жителів Торонто здоровою їжею, чистою водою та повітрям, але й створює тисячі робочих місць та приносить дохід завдяки сільському господарству, туризму, активному відпочинку, виноробству та іншим підприємствам. Станом на 2023 рік її економічний вплив оцінюється в 9,6 мільярда доларів на рік, забезпечуючи понад 177 000 постійних робочих місць.
Землі Зеленої зони належать до найпродуктивніших сільськогосподарських угідь Північної Америки. На майже 5 000 фермах, що працюють на цих землях, вирощуються сотні видів фруктів, овочів та інших продуктів. Зокрема, тут культивують понад 80% усіх персиків, слив, абрикосів і винограду в Онтаріо.
Охорона екосистем та ролі в боротьбі зі зміною клімату
Зелена зона також сприяє продовольчій безпеці в регіоні та є осередком для таких унікальних сільськогосподарських територій, як-от Niagara Tender Fruit and Grape Area (Ніагарська зона ніжних фруктів та винограду) і Holland Marsh (Голландська низовина), де завдяки особливим ґрунтам та клімату вирощуються культури, які не можна знайти більше ніде. Йдеться про хміль, солодку картоплю, екзотичні фрукти (наприклад, ягоди годжі), а також лікарські й кулінарні трави. Крім того, через Зелену зону проходять тисячі кілометрів озер, відмічених туристичних стежок та велосипедних маршрутів. Мальовничі пейзажі цієї території приваблюють як місцевих жителів, так і туристів з усього світу.
Зміна клімату стає серйозною загрозою для здоров’я та навколишнього середовища, а природні ресурси Зеленої зони відіграють важливу роль у пом’якшенні її впливу на людей. Завдяки своїм природним особливостям, ця зона допомагає зробити регіон більш стійким до екстремальних погодних явищ, як-от сильна спека, зливи та інші катастрофи. Її водні ресурси щодня забезпечують понад 7 мільйонів канадців чистою та безпечною питною водою. Природа Зеленої зони – ліси, болота та луки – займають майже 217 000 гектарів. Їх рослинність активно очищає повітря від забруднювачів, зокрема вуглекислого газу, а також знижує температуру навколишнього середовища. Крім того, ці природні середовища допомагають запобігати повеням, поглинаючи дощову воду та ефективно керуючи водними потоками під час сильних злив.
Політичні суперечки. Тиск на зміну законодавства
Станом на 2023 рік, екосистемні послуги Зеленої зони оцінюються в понад 3 мільярди доларів щорічно. Це й завдяки тому, що територія є осередком для понад 70 видів тварин, які перебувають під загрозою зникнення, включаючи більше ніж 30 видів птахів, як-от трупіал і тетерук, а також важливих запилювачів – бджіл та метеликів.
У цілому Зелена зона отримала визнання як глобальний стандарт у захисті природної спадщини та сільськогосподарських земель, завдяки своїм потужним стратегіям та політичній підтримці, що забезпечують її стійкість та розвиток.
У 2017 році уряд Онтаріо підтвердив важливість водних ресурсів для здоров’я та безпеки громадян, розширивши захист Зеленої зони на 28 міських річкових долин і прибережних боліт, а також підвищивши обізнаність про необхідність створення «блакитної зони». Водночас за останні 30 років сільськогосподарські землі за межами цієї території зменшилися більше ніж на 180 000 гектарів через розростання міст та комерційних об’єктів.
Тиск на відкриття Зеленої зони для будівництва житла досяг свого апогею в листопаді 2022 року. Тоді прем’єр-міністр Онтаріо Даг Форд оголосив про вилучення близько 3 000 гектарів земель Зеленої зони для створення 50 000 нових будинків. З того ж часу до Greenbelt було додано 3 800 гектарів, але багато експертів вказали, що ці землі вже були захищені попередніми законодавчими актами. Численні експерти, в тому числі й працівники уряду, стверджували, що нестача землі не є причиною житлової кризи. Водночас незалежні дослідження показали, що в Торонто є достатньо землі в межах сучасних міських кордонів для зведення понад 2 мільйонів житлових будинків. Тобто це можна зробити без порушення меж Зеленої зони. Також варто зазначити, що раніше прем’єр-міністр Форд пообіцяв захищати Зелену зону від забудови.
Загальна реакція на рішення уряду була вкрай негативною. Протести пройшли по всьому місту та провінції, а сама Зелена зона стала головною темою в статтях журналістів на кілька місяців. Ситуація загострилася в серпні 2023 року, коли звіт Генерального аудитора Онтаріо показав, що рішення було вигідне лише кільком забудовникам, які могли отримати мільярдні прибутки від земельних угод. Зміни виявилися непотрібними, і працівники міністерства житлового будівництва не врахували потенційні наслідки та ризики. Надалі розслідування Комісара з етики Онтаріо призвело до відставки міністра житлового будівництва Стіва Кларка та його головного помічника, а також міністра Каледа Рашида з Міссісоги й кількох політичних співробітників.
21 вересня 2023 року прем’єр Даг Форд публічно перепросив за порушення своєї обіцянки захищати Зелену зону і скасував рішення про вилучення 3 000 гектарів землі. У жовтні 2023 року Королівська канадська поліція (Royal Canadian Mounted Police, RCMP) оголосила про початок розслідування таємних земельних угод на предмет можливих кримінальних порушень.
