Ніагарський водоспад є одним наймальовничіших чудес світу. Щороку сюди приїжджають туристи з різних куточків планети за враженнями та незабутніми емоціями. Свого часу тут побували знаменитості Марк Твен та Мерилін Монро. Не кожному відомо, що під потужним потоком води знаходиться величезний тунель, який веде до вже недіючої гідроелектростанції Niagara Parks. Станція не функціонує з 2006 року, а тунель відкрили для туристів та проводять тут цікаві екскурсії. Детальніше на toronto.name.
Історія створення електростанції Niagara Parks
З давніх-давен люди навчилися використовувати природні стихії та перетворювати водні ресурси в електроенергію. Гідроелектростанція Niagara Parks розпочала свою роботу в 1905 році та пропрацювала ціле століття. Зараз ця станція не використовується, проте її частина перетворилася на популярний туристичний об’єкт. Тунелем довжиною 670 метрів (2198 футів) бажають прогулятися все більше та більше відвідувачів та насолодитися дивовижними масштабами інженерних чудес.
Цікаво, що на початку XX майстрам вдалося збудувати потужну станцію, яка використовувала воду річки Ніагара для запуску потужних генераторів. Вони постачали електрику місцевій промисловості і перетворили порт Буффало на Великих озерах в Місто Світла.
Навколо Ніагарського водоспаду сформувався район, де активно проводили свою діяльність бізнесмени. Підприємці всіляко намагалися примножити прибутки за рахунок гідроенергетики та використовували її у власних цілях. Для прикладу, поблизу водоспаду працювала з 1905 по 1999 рік енергетична компанія Онтаріо.
Унікальність Niagara Parks полягає в тому, що вона є єдиною в світі повністю непошкодженою гідроелектростанцією свого часу. Спочатку станцією керувала канадська компанія Niagara Parks. Створити змінний струм допомагали потужні генератори Westinghouse.
На перших порах існувало два генератори, а в 1924 році вже встановили одинадцять. Регулятори на них контролювали подачу води на турбіну, а повітряне гальмо регулювало потік води.
Нью-йоркський архітектор Алджернон Белл намагався втілити свій задум з використанням естетики. Щоб станція гармоніювала з водоспадом, задіяли в процесі її будівництва блакитну черепицю та вапняковий фасад.
Тунель – єдиний у своєму роді
Перед тим, як дістатися до тунелю, глядачам пропонують оглянути масштабну модель потужних інженерних споруд, які допомагали перетворити вируючу воду в електрику. Гіди показують, який шлях долала вода. Спочатку потрапляла до шахти і запускала в дію турбіни. Згодом по тунелю вода стікала до підніжжя водоспаду Horseshoe. Це найбільший з 3 каскадів річки Ніагари.
До тунелю можна дістатися скляним ліфтом, який опускає відвідувачів на 55 метрів вниз. Тунелем висотою майже 8 метрів і шириною 6 метрів виходила вода. Він також має неабияку історичну цінність та є своєрідною пам’яткою.
Майстрам знадобилося чотири роки на будівництво тунелю. Процес був надзвичайно трудомістким, бо викопати сланець під генераторним приміщенням за допомогою кирки, лопати, динаміту та ліхтариків – справа не з простих.
Вода в тунелі рухалася зі швидкістю 9 метрів за секунду і майже повністю заповнювала його. Потужний потік води утримувала 4 шари цегли та 18 дюймів бетону. Це все робилося в часи, коли не було електрики. Пройшли десятиліття, а тунель зберігся у хорошому стані. Технічне обслуговування здійснювалося два рази: у 1950-х та 1990-х роках.
При виході з тунелю відкривається неймовірний краєвид. Можна потрапити на оглядовий майданчик, звідки найкраще видно Ніагарський водоспад. Родзинкою екскурсії є вечірнє шоу, під час якого задіяні звукові та світлові ефекти. Відвідувачі щоразу залишають позитивні враження від побаченого та мріють повернутися сюди не один раз.
