Інженерні проєкти часом вражають своєю геніальністю та неймовірною цінністю, пише toronto.name. Адже часто без конкретної розробки важко уявити життя цілої місцевості.
Так, наприклад, колись саме інженери разом із спеціалістами інших галузей змогли забезпечити людство водопостачанням, електрикою та іншими благами цивілізації. Для цього будували відповідні станції, які й стали джерелом світла, води тощо.
Як правило, вік цих будівель налічує вже багато років.
І цікаво те, що більшість із них є історико-архітектурною цінністю. Причому байдуже, яке практичне призначення має конкретну споруду. Сам стиль, а також елементи декору відносять його до зразків культурної спадщини конкретного регіону.
В нашому матеріалі, з посиланням на toronto.ca, ми розповімо про торонтську водоочисну станцію. Звичайно, вона має суто інженерний та інфраструктурний характер. Однак це не заважає їй входити до числа найкрасивіших будівель міста.
Важливий інфраструктурний об’єкт
Торонтську водоочисну станцію RС Наrris прийнято відносити до числа важливих елементів інфраструктури. Окрім цього, її будівля є архітектурно-історичною цінністю.
А назва цього об’єкта присвячена комісару з громадських робіт Роланду Колдуеллу Харрісу.
Загальні зусилля
До того, як було збудовано водоочисні споруди, на тому місці була паркова зона з безліччю розваг. Вона діяла впродовж 1878–1906-х. Зважаючи на те, що в двадцятому столітті в Торонто була справжня нестача води, захисником охорони здоров’я в особі Джорджа Несміта та медиком Чарльзом Гастінгсом було ініційовано створення сучасної системи водоочищення. Для втілення своєї ідеї вони почали активно залучати найталановитіших інженерів та архітекторів.
В результаті цього, в 1932-му на місці колишнього парку почали будувати водоочисну станцію.
Завданням інженерів було розробити обладнання майбутньої станції, яке зможе максимально ефективно справлятися із очищенням води. Для цього фахівці проводили збори та наради, під час яких вони обмінювалися ідеями щодо створення тієї чи іншої очисної установки.
Ну, а архітектори мали продумати всі деталі зовнішнього вигляду та внутрішнього оформлення будівлі майбутньої станції з очищення води.
Завдяки активній роботі всіх фахівців, вже 1-го листопада 1941-го станцію ввели в експлуатацію.
Незвичайна будівля
Важливо зазначити, що порівняно з тодішніми інженерними спорудами станція мала незвичайний архітектурний стиль та оформлення.
Так, будівля була виконана в стилі ар-деко. Тож вона чимось нагадує собор. А місцеве населення відносить цю споруду до числа найкрасивіших. Натомість туристам це місце маловідоме.
Щодо інтер’єрів будівлі, то вони також розкішні. Мармурові входи, величезні зали, дивовижні басейни, оснащені фільтраційним обладнанням.
За все це станцію навіть “позаочі” назвали “Палацом очищення”.
Офіційний статус
1992-гий ознаменувався тим, що Канадським товариством з цивільного будівництва був наданий станції статус Національного історичного об’єкта.
Функціонування
Цікаво, що солідний вік станції не вплинув на її функціонування. А це є справжнім доказом високого професіоналізму інженерів, які займалися будівництвом цього важливого об’єкта.
Так, він забезпечує приблизно тридцять відсотків водопостачання всього Торонто.
Водозбори розміщені на глибині п’ятнадцяти метрів під землею. Крім того, вода проходить додатковий етап хлорування. І лише після цього її перекачують у резервуари, які розміщені в межах міста Торонто та Йорка.
Фото: wikipedia
