Вода є неймовірною цінністю, пише toronto.name. Без неї неможливо прожити. Тому воду сміливо можна вважати “цілющим еліксиром” для всього живого.
Однак процес її очищення та фільтрації є досить важким. Адже щоб стати придатною для раціону людини, воді необхідно бути вкрай безпечною. Вона не повинна містити сторонні бактерії та інфекції.
На жаль, далеко не всі міста світу колись могли похвалитися кришталево чистою водою та налагодженою системою водопостачання.
Канада не є винятком. І якщо поринути в минуле багатьох тамтешніх міст, можна побачити, що більшість із них не могли забезпечити своєму населенню користування безпечною водою.
Зокрема, люди, які проживають у Торонто, страждали від різних інфекцій та захворювань. А причиною цього стала відсутність чистої води.
Вся прибережна зона була засмічена побутовими та виробничими відходами. Тому серед населення розпочався справжній “водний дефіцит”.
Але уряд досить швидко відреагував на проблему, й активно зайнявся її вирішенням.
Чим саме в результаті все закінчилося, – про це в нашому матеріалі, з посиланням на toronto.ca.
Важлива проблема
Справедливо почати з того, що в дев’ятнадцятому столітті однією з найважливіших проблем Торонто було те, що в місті була відсутня безпечна питна вода.
На той час водні ресурси в прибережній частині міста сильно забруднювали відходи, які скидали житлові будинки та різноманітні підприємства.
Все це призводило до масової захворюваності серед місцевого населення. Люди страждали від різних інфекцій і вірусів. Всі ці зарази буквально “поглинали” жителів Торонто.
Адже воду з раціону виключити неможливо. Але, коли вона містить безліч бактерій, це безпосередньо відбивається на стані здоров’я людини.
Урядове рішення
Таким чином, перед урядом постало завдання, яке полягає в тому, щоб у короткі терміни створити для міста нормальне водопостачання.
В результаті до 1842-го вода закачувалася вручну. І її джерела були представлені: струмками, озерами та колодязями.
Займатися розподілом води серед місцевого населення доводилося водовозам.
І це буквально одразу позначилося на показниках здоров’я людей. Адже вони нарешті почали споживати чисту та безпечну воду. Цей факт значно покращив фізичний стан населення. А місцеві жителі стали потихеньку забувати про страшні захворювання.
“Приватні руки”
Важливо зазначити, що протягом 1843-1872-х у Торонто діяло приватне водопостачання. Його забезпеченням займалася компанія Furniss Works. Її власником був монреальський бізнесмен.
Новий етап
Однак у 1872-му Furniss Wоrks була викуплена торонтською владою.
Таким чином водопостачання перейшло у власність держави. А керування цією сферою було передано Комісії з водопостачання.
Ситуація у передмісті
Що стосується тієї ситуації, яка була за межами міста, то варто сказати наступне.
До того, як відбулося те, що муніципалітети стали одним цілим, кожен з них відрізнявся наявністю власних очисних споруд та насосних станцій.
Таким чином, до 1950-х водоочищенням займалися муніципальні структури. А як джерела використовувалися струмки з колодязями. На той час цього було цілком достатньо.
Чергові зміни
1950-ті назавжди змінили ситуацію щодо торонтського водопостачання.
Справа в тому, що в 1954-тому заснували організацію Metro Toronto.
З 1975-го почалося водопостачання, в тому числі й для населення Йорку.
Ну, а в 1998-му міське водопостачання вийшло на новий рівень. Адже тоді створили підприємство Torоnto Wаter. І з того часу за забезпечення міста водою почало відповідати саме воно.
Фото: wikipedia
