У Канаді, зокрема й в Торонто народилося та працювало багато науковців. Кожен з них зробив певні відкриття, які покращили життя людей. Один з таких науковців — Джон Тузо Вілсон. Все життя Вілсон працював над дослідженнями у сфері геофізики. Він був одним з найбільш творчих учених-землезнавців, батьком академічної фізики в Канаді. Про життя та досягнення Джона Вілсона, читайте на toronto.name.
Дитинство, навчання
Народився Джон Тузо Вілсон в Оттаві 24 жовтня 1908 року. Його батько був відомим інженером, мав великий досвід роботи в Індії та західній Канаді. Він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Генрієттою Тузо під час відпочинку у Банфі, Альберта. У 1907 році пара одружилася, після цього переїхали до Оттави. Там у них народився син Джон.
Хлопчик ріс спокійною дитиною, проявляв у всьому цікавість, з дитинства йому подобалося спостерігати за природою. Під час навчання в середній школі Вілсон отримав свій перший досвід, він влаштувався працювати на роботу в Геологічну службу Канади.
Після закінчення середньої школи хлопець вступив до університету Торонто. У 1930 році Вілсон здобуває ступінь бакалавра фізики та геології. У 1936 році Вілсон закінчує Princeton University, де здобуває ступінь доктора геології.
Після навчання Тузо вступає до канадської армії й проходить службу під час Другої світової війни. У 1946 році стає професором геофізики в університеті Торонто, а згодом у 1967 році його призначають директором коледжу Erindale при університеті. У 1974 році Вілсона призначили генеральним директором Наукового центру Онтаріо.
Великі наукові досягнення
У 1960 році Вілсон приділив багато часу на вивчення північної частини Атлантичного океану. Він довів переконливі докази існування більш раннього Атлантичного океану, який був закритий дрейфом континентів, а потім знову відкрився. Проте вздовж дещо іншого центру і перетворився на сучасну Атлантику.
Детальна робота Вілсона призвела до класифікації світового океану з погляду стадій розвитку в циклі, який тепер називається циклом Вілсона.
Окрім цього, Тузо допоміг започаткувати використання аерофотознімків у геологічному картографуванні. Він був відповідальним за першу льодовикову карту Канади.
Завдяки великим внескам у геологію, геофізику в честь цього науковця названі гори в Антарктиді та біля західного узбережжя Канади.
Тузо Вілсон дуже цікавився китайською культурою, він побудував і привіз до Торонто джанку (китайське водне судно). До речі, судно використовували під час знімання документального фільму Planet Earth.
Варто зазначити, що спочатку Тузо скептично ставився до теорії тектоніки плит, але з часом став одним з її найвідоміших прихильників, запропонувавши 2 важливі ідеї.
Доказів дрейфу континентів ставало дедалі більше, проте теорія все ще не давала пояснення, чому дієві вулкани знаходяться на багато тисяч кілометрів від найближчої межі плит. У 1963 році Тузо висунув своє припущення, що плити можуть рухатися над нерухомими «гарячими точками» в мантії, утворюючи ланцюги вулканічних островів, яскравий цьому приклад Гавайські острови.
У 1965 році він продовжив це відкриття заявою, що існує третій вид руху плит — трансформні розломи. Також відомі як консервативні межі плит, ці розломи ковзають горизонтально, вони з’єднують океанічні хребти з океанічними жолобами. Трансформні розломи вважалися відсутнім шматочком у пазлі теорії тектоніки плит. Вони дозволяли плитам ковзати одна повз одну без створення або руйнування океанічної кори.
Ця теорія Тузо стала однією з основ тектоніки плит, яка зробила справжню революцію в геофізичних науках у 1970 році.
Пішов з життя всесвітньо відомий науковець у 1993 році, залишивши за собою славу та численні наукові, важливі відкриття на користь нашої планети.
