Справедливо зазначити, що початок гідроенергетичного освоєння Канади пов’язане з Ніагарським водоспадом, пише toronto.name.
Адже незважаючи на те, що цей величний водоспад починається на території Америки, його решта знаходиться у Канаді.
Причому цікаво, що водоспад та Торонто поділяють понад сто кілометрів. Однак це не заважає йому входити до числа головних міських пам’яток.
Але повернімось до питання енергетики.
1885-тий ознаменувався тим, що уряд вирішив передати всю канадську прибережну зону для паркових насаджень.
Але створювати та утримувати ці парки виявилося дуже дороговартісною справою. Тому з’явилася ідея щодо покриття частини цих витрат за допомогою того, щоб побудувати гідроелектростанцію.
І цю ініціативу практично одразу підхопили інвестори.
Докладніше про те, що відбувалося далі, ми розповімо в нашому матеріалі, з посиланням на nflibrary.ca.
Важливий проєкт
1892-й ознаменувався початком діяльності Ніагарської енергетичної компанії.
Серед її інвесторів було кілька фінансових магнатів. Керівництво компанії входило до повноважень Вільяма Ренкайна. Згодом саме йому було присвячено назву збудованої гідроелектростанції. Вперше вона дала енергію 1-го січня 1905-го.
На думку інженерів, найбільш правильною ідеєю було розмістити гідроелектростанцію у водоспаді.
Так, водозабірні споруди та обрив розділяє менше трьохсот метрів.
Щодо конструкцій гідроелектростанції, то вони складалися з: вертикальних шахт, турбін та довгих валів. За допомогою останніх з’єднувалися генератори та турбіни.
Остаточно будівництво гідроелектростанції добігло кінця у 1927-му. На той момент її потужність складала сімдесят п’ять мегават.
Гідроелектростанція Ренкайна діяла до 2001-го. Причому будь-які модернізації цього об’єкта не проводились.
Протягом певного часу станцію тримали в резервному стані, а остаточно закрили в 2009-тому.
Пізніше її передали такій організації як Ніагарська паркова комісія. І колишню гідроелектростанцію хотіли перетворити на музей.
Об’єкт із новою конструкцією
Друга гідроелектростанція у провінції, де розташований Торонто, будувалася Енергетичною компанією Онтаріо. Станцію відкрили в 1905-тому.
Конструкція цього об’єкта значно відрізнялася від попередньої.
Так, споруду нової гідроелектростанції розмістили в нижній частині водоспаду. Відповідно, об’єкт був наділений сучасною і якісною деривацією. Також там були зрівняльні резервуари.
Щодо потужності станції, то вона становила сто тридцять два з половиною мегават.
Робота об’єкту тривала багато років. Проте в 1909-тому та 1938-му гідроелектростанція була затоплена. Причиною стало екстремальне підвищення води в межах нижнього б’єфу.
1999-й ознаменувався закриттям застарілої станції. Ту воду, яку витрачав цей об’єкт, могли значно ефективніше використовувати нові станції.
Крім цього, територія, на якій розташовувався розподільний пристрій гідроелектростанції, знадобилася для того, щоб збудувати там нове казино.
Проте ні будівлю станції, ні інші її споруди так і не демонтували.
“Гідроелектрична” пам’ятка
Ще одну гідроелектростанцію збудувала Енергетична компанія Торонто. Її відкрили в 1906-тому.
Цікавою особливістю нової станції стало те, що там були тунелі, які в кінці утворюють один. Його діаметр складав десять метрів.
Потужність цього об’єкта становила дев’яносто вісім мегават. Її діяльність тривала до 1973-го.
А згодом об’єкт закрили, як застарілий.
У 1983-му гідроелектростанція стала канадською історичною пам’яткою.
Фото: nflibrary.ca
