Ернест Армстронг Маккалок – вчений, почесний біолог університету Торонто, він перший, хто зміг продемонструвати світу існування стовбурових клітин. Вклад, який зробив цей чоловік в науку неоціненний. Про життя та діяльність вченого, читайте на toronto.name.

Все починалося з професії лікаря

Народився Маккалок 27 квітня 1926 року в Торонто. Його сім’я була заможною, що дозволило батькам дати гідне виховання та освіту сину. Дід Ернеста по материнській лінії був багатим бізнесменом, бабуся вкладала багато часу в освіту Ернеста.

Закінчивши Upper Canada College (приватну школу для хлопчиків) Ернест вступив в університет Торонто. Бувши студентом, Ернест проявляв блискучі академічні здібності. Маккалок захоплювався читанням та вивченням  англійської літератури, поезії. Попри свої здібності до гуманітарних наук, він вирішив стати науковцем.

У 1948 році Маккалок здобув ступінь доктора медицини в університеті Лістера, Лондон. Маккалок рік працював у цьому закладі, вивчав вакцини та антитоксини, які можна використовувати для профілактики захворювань. Цей досвід викликав у Ернеста інтерес до імунної системи.

У 1949 році Маккалок повертається до Торонто й влаштовується працювати лікарем в лікарню Саннібрук. З кожним роком Маккалок все більше зміщував свою увагу на дослідження.

Дослідницька кар’єра

У 1957 році Маккалок почав працювати у новоствореному інституті раку Онтаріо, де більшість його досліджень зосереджувалися на нормальному кровотворенні та вивченні лейкемії. Вчений вивчав відмінності між нормальними та раковими клітинами крові пацієнтів, які проходили променеву терапію в ОСІ. 

У 1960 році разом зі своїм колегою доктором Джоном Тіллом, Маккалок створив перший кількісний клональний метод ідентифікації стовбурових клітин і згодом використав його для новаторських досліджень стовбурових клітин.

Тілл та Маккалок стали першими у Канаді, хто зміг продемонструвати, що HSCs мають подвійну здатність до самовідновлення та диференціювання у величезну кількість зрілих гемопоетичних клітин. Дослідники з інших країн спиралися на висновки Маккалока та Тілла.

Наслідки роботи Маккалока та Тілла досить глибокі, вони лежать в основі багатьох проривів у клітинній фізіології, патофізіології, трансплантації тканин. Регенеративна медицина завдячує своїм існуванням, відкриттям стовбурових клітин Маккалоку. 

Згодом Ернест зосередив увагу на вивченні та характеристиці злоякісних клітин лейкемії людини та визначенні впливу різних ліків на ріст лейкемічних клітин. 

Маккалок був не тільки великим вченим, але й вчителем. Він працював у незліченних наукових консультативних комітетах на міжнародному та провінційному рівні. Був членом редакційних колегій, наукових журналів. Займав багато керівних посад в університеті Торонто, очолював посаду директора Національної академії наук Королівського товариства Канади. Крім цього, Ернест був відданий ОСІ, залишаючись на факультеті все своє життя.  

Особисте життя, нагороди

Ернест Маккалок був одружений майже 58 років з Оною, в шлюбі у них народилося 5 дітей. Ернест любив свою дружину, дітей. У вільний час від роботи він проводив з сім’єю час у власному котеджі. Улюбленим заняттям вченого на дачній ділянці було навчання його дітей вітрильному спорту, катанню на каное. Він часто здійснював довгі прогулянки місцевими стежками через ліс, особливо цікавлячись деревами, які, здавалося, були уражені вірусом.

Завдяки своїй сумлінній праці Маккалок став членом Королівського товариства Канади, офіцером Ордена Канади.

 Помер великий вчений 20 січня 2011 року, залишивши за собою багато наукових досягнень, якими користуються сучасні вчені.